Романові Яковенку було 42 роки.
У перший день 2024 року на Донеччині загинув Роман Яковенко.
Це сталося в районі села Новоселідівка Покровського району. Майор Яковенко загинув під час виконання бойового завдання. Він був професійним військовим, захищав Україну з самого початку російського вторгнення.
Як згадують у Валківській громаді, Роман Яковенко після школи став курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуб, військову службу розпочав у Криму – в аеропорту Бельбек, біля Севастополя, деякий час працював у ДСНС у Криму.
“А ще Роман Яковенко завжди був вірним і відданим сином своєї України, патріотом і націоналістом. Як кадровий офіцер, не міг спокійно спостерігати за військовими подіями, що розгорталися на сході країни та в Криму. Тому в 2014 році пішов добровольцем захищати Україну та відстоювати наше право на волю. Разом з бойовими побратимами-кіборгами у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади боронив від ворога Донецький аеропорт. І після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну військову службу командир батальйону БУАР (батареї управління і артилерійської розвідки, що забезпечує вогневе ураження бронетехніки, артилерії та живої сили ворога) продовжив на східному напрямку фронту – Курахове, Мар’їнка, Щастя”, – повідомили у громаді.
Роман Яковенко був нагороджений Президентом України Володимиром Зеленським орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня “За мужність”, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “Золотий хрест”, а також відзнакою Міністерства оборони України “Знак пошани”.
У Романа Яковенка залишилися мати, дружина, доньки.
Про дату прощання та поховання у громаді обіцяють повідомити згодом.
